Бігом від прокрастинації: які звички доведуть до неуспішного життя

Бігом від прокрастинації: які звички доведуть до неуспішного життя

Коли виникають і як впливають на життя Поведінка людини значною мірою визначається звичками, тобто повторюваними діями та способами мислення, котрі з часом доводяться до автоматичного стану.
Саме наші повсякденні звички формують рішення, стиль життя та підхід до труднощів. Тож психологи наголошують: успіх або неуспіх у різних сферах вашого життя загалом-то не є наслідком одноразових дій. Натомість він виникає як результат систематичних моделей поведінки, які людина відтворює з дня в день.
Неуспішність у цьому контексті не означає відсутність здібностей чи інтелекту. Найчастіше вона пов’язана з неефективними звичками, що обмежують розвиток, знижують мотивацію та перешкоджають реалізації потенціалу.
Що можна сказати щодо психологічної природи звичок?
По-перше, з погляду когнітивної психології, звичка є механізмом адаптації мозку. Коли повторювана дія поступово перестає вимагати свідомого контролю та переходить у сферу автоматизмів, такий процес дозволяє економити ментальні ресурси. Але й водночас робить поведінку людини стійкою до змін, що вже не є добрим.
При цьому формування звички зазвичай відбувається за такою схемою: спочатку психіка отримує сигнал (тригер) – внутрішній або зовнішній стимул; включається поведінкова звична реакція; потім виникає підкріплення, тобто емоційна або психологічна “нагорода”.
Й у разі, якщо дія хоча б тимчасово знижує напругу, страх або дискомфорт, мозок закріплює її як корисну. На жаль, це відбувається навіть у випадку, якщо в довгостроковій перспективі вона шкодить, мозок просто не оцінює такого наслідку.
Психологи виділяють декілька основних звичок, котрі справді перешкоджають успіху в житті.
По-перше, це прокрастинація у якості способу уникнення емоцій.
Прокрастинацію часто помилково сприймають як проблему ліні чи слабкої волі. Насправді жпсихологи розглядають її як стратегію уникнення негативних емоцій. Серед них основні – це страх помилки, критики або невдачі. Тож людина відкладає дію не через брак часу, а через різкий або навіть невловимий внутрішній дискомфорт, пов’язаний із завданням.
Другою у цьому “рейтингу” звичкою є хронічне негативне мислення.
Що ж це таке? Найбільш точно це можна описати, як постійне намагання інтерпретувати події через призму поразки, що формує так зване “обмежувальне мислення”. Постійні думки про власну неспроможність знижують рівень мотивації, послаблюють наполегливість і поступово стають самореалізуючим пророцтвом у житті такої людини.
Ще однією шкідливою звичкою фахівці називають відсутність чітких цілей у житті.
Психологи зазначають що люди, які не формулюють конкретних цілей, часто діють реактивно . Вони скоріше реагують на обставини, а не керують ними. І такий підхід створює хибну ілюзію зайнятості, проте не забезпечує відчутного прогресу у людському житті.
Проте перелік хибних звичок цим не обмежується. Ще одна ознака неуспішної людини – постійне уникання відповідальності.
При цьому нерідко спостерігається перекладання провини на зовнішні фактори (обставини, інших людей, систему), що тимчасово знижує психологічну напругу. Але це водночас позбавляє людину відчуття контролю над власним життям.
Втім і це ще не кінець. Орієнтацію на миттєве задоволення психологи теж вважають вкрай небезпечною для життєвого благополуччя у перспективі.
Ця відома багатьом звичка є здатністю обирати короткострокову вигоду замість довгострокових результатів і вона пов’язана з недостатньо розвиненим самоконтролем. Ця риса дуже ускладнює ваше навчання, професійне зростання та фінансову стабільність. Чому ж формуються неефективні звички? Вагомою тут є роль емоційного досвіду: багато неуспішних моделей поведінки виникають у відповідь на стрес, невизначеність або негативні випадки у минулому. Якщо певна дія колись допомогла уникнути болю чи сорому, мозок запам’ятовує її як захисну.
Впливає також і соціальне середовище, коли людина несвідомо переймає поведінкові моделі близького оточення. Якщо у середовищі нормалізуються пасивність, скарги чи знецінення зусиль, ці установки поступово стають частиною особистої системи переконань.
Важливим є й брак навичок саморегуляції, а саме нездатність керувати емоціями, планувати та відкладати задоволення. Це робить людину вразливою до формування деструктивних звичок, котрі мають виконувати компенсаторну функцію. Як подолати “вивчене невезіння”? То чи дійсно можна впоратися з цією халепою? Психологи наголошують: змінити можна лише те, що усвідомлене. Тож аналіз тригерів, емоцій і наслідків звички дозволяє вийти з автоматичного режиму.
Першим у рейтингу інструментів для подолання життєвої неуспішності є принцип заміщення*. При цьому ефективнішим за повну заборону є підхід, за якого шкідлива звичка замінюється альтернативною дією, що виконує схожу функцію, але не має руйнівних наслідків.
Водночас не менш важливі поступовість та реалістичність, адже стійкі зміни (як, наприклад, і при схудненні) мають відбуватися дуже повільно. Натомість, надмірні вимоги до себе часто призводять до зривів і та навіть до відмови від спроб змінитися.
Важливою тут є робота з мисленням: когнітивно-поведінкові методи терапії допомагають виявляти і коригувати автоматичні негативні думки, що підтримують неуспішні моделі поведінки людини.Тому тим, хто бореться зі своїми шкідливим звичками, краще не робити це наодинці, можна звернутися за аховою психологічною допомогою, благо для цього зараз є всі можливості.
Таким чином, соціальна підтримка, наставництво або психотерапія суттєво підвищують шанси на формування нових, корисних звичок. Поширені запитання: *Що таке прокрастинація? Прокрастинація — це не лінь, а відкладання важливих справ через неприємні емоції (страх, втому, тиск, перфекціонізм).
Ми уникаємо не завдання, а почуттів, які з ним пов’язані, обираючи швидке полегшення замість користі.
Це сигнал внутрішньої напруги, а не погана риса характеру. *Чому виникають звички неуспішних людей? Багато неуспішних моделей поведінки виникають у відповідь на стрес, невизначеність або негативні випадки у минулому. Якщо певна дія колись допомогла уникнути болю чи сорому, мозок запам’ятовує її як захисну. *Що таке принцип заміщення? Ефективнішим за повну заборону є підхід, за якого шкідлива звичка замінюється альтернативною дією, що виконує схожу функцію, але не має руйнівних наслідків.
Віра Коваленко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *